Меморіальний музей Володимира Івасюка, без перебільшення одного з найталановитіших українських композиторів і поетів, було відкрито 13 вересня 1995 року, в 25-у річницю прем’єри пісні «Червона рута», а постійна експозиція почала працювати з 4 березня 1999 року – коли відзначали 50 років від дня народження композитора.
Сам музей розташовано у квартирі, де колись недовгий час мешкав Володимир Івасюк разом із батьками. Тут зібрано близько 10 тис. унікальних експонатів, пов’язаних із його життям та творчістю, – його особисті музичні інструменти, малюнки та портрети, книги. Ось характеристика Володі, учня 8 класу: «Працьовитий, скромний, багато читає, гарно малює». А це – обкладинка нот «Водограю» польською мовою, написана композитором для оркестру Сопотського конкурсу естрадної пісні. А тут можна послухати рідкісні записи 1970-х – пісні, які виконує сам автор.
Сьогодні музей – своєрідний центр популяризації української пісні, його відвідують гості з найрізноманітніших куточків земної кулі від Канади до Японії.
Володимир Івасюк – один із основоположників української естрадної популярної музики, автор відомих хітів «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде поміж нас». Пісні з берегів Черемоша і Прута розлетілися усім світом, мов птахи.
Талант до музики батьки-педагоги виявили у Володі ще з раннього дитинства. Вже з п’яти років він починає вчитися грі на скрипці. А згодом оволодіває грою на фортепіано, віолончелі, гітарі. Слава також прийшла до Володимира Івасюка у дуже молодому віці – його пісні стали одразу надзвичайно популярними не лише в Україні, але в усьому Радянському Союзі. «Червона рута» та «Водограй» у виконанні ансамблю «Смерічка» перемогли на щорічних конкурсах «Пісня 71» та «Пісня 72».
Творча співпраця Володимира Івасюка з низкою українських співаків дала можливість розкрити їхні таланти. Серед них імена Василя Зінкевича, Назарія Яремчука, Софії Ротару.
На жаль, молодий український талант пішов із життя дуже рано – у 30-річному віці. У його смерті й досі багато таємничого. Офіційна версія тогочасної влади – самогубство, але чимало фактів вказують та насильницьку смерть. Чим був небезпечний молодий талант? Тим, що був геніальним і вивів українську пісню за межі дозволеного в радянські часи провінціалізму?..