Обрати регіон
vodafon findandfolow findandfolow
Центральна площа

ПРО ЛОКАЦІЮ

Центральна площа – це серце Чернівців! Від неї, як промінці, розходяться всі головні вулиці міста.

Упродовж багатолітньої історії назва головної площі неодноразово змінювалася. До 1918 року вона називалася «Рíнґпляц», тобто площа Ринок, адже ринок був завжди у центрі міського життя. У румунську добу центральна площа Чернівців отримала назву «П’я́та Унíрі» (площа Возз’єднання), із 1945 року нетривалий час її називали Червоною площею, а з 1949 року – Центральною. У кожну назву кожна епоха вкладала своє відповідне значення.

Містобудівники планували усю систему міської інфраструктури так, щоб менше гужового транспорту загромаджувало вулиці, якими ходила тодішня інтелігенція. Подейкують, що для цього було розроблено цілу систему підземних комунікацій: австрійці побудували підземні вулиці, щоб товари, призначені для крамниць, ресторанів і готелів міста, потрапляли до місця призначення, не порушуючи спокій жителів міста на поверхні. Підтвердити чи спростувати ці факти сьогодні складно, оскільки з часів забудови міста, зокрема її Центральної площі, минуло вже багато часу. Одна за одною змінювалася влада, місто зазнавало регулярних вторгнень і руйнувань, пережило страшну війну, проте час від часу впродовж історії міста фіксувалися випадки провалювання ґрунту і віднаходження цегляних мурів під землею.

На початку ХХ століття у місті вирувало європейське життя. Та і сьогодні Центральна площа не втратила своєї краси і привабливості й залишається однією з найкращих площ європейського міста.

 

«Ратуша»

Координати: 48.291621, 25.934765

 

Про локацію:

Одна з найвеличніших споруд ансамблю Центральної площі – міська ратуша (1847 рік), автором якого став Андреас Мікуліч. Ратуша – невід’ємний атрибут будь-якого європейського міста, будівля, яка стверджує статус поселення. У ратуші розміщувалося міське управління. З балконів людям читали укази, інформували про події у світі, державі та в самому місті. Ратуша – ніби своєрідний паспорт міста.

Чернівецьку ратушу було збудовано 1847 року. Такі споруди будували на віки, тому й не дивно, що її фундамент має глибину 6 метрів. Закладаючи ратушу, як слід, до фундаменту поклали кілька золотих дукатів, а також пергамент із посланням до нащадків.

Основна роль цієї будівлі – бути осередком міського врядування. Саме звідси, з балкона ратуші, до чернівчан зверталися працівники магістрату. До речі, зверталися до городян трьома мовами – німецькою, румунською та українською. А влаштуватися, наприклад, на службу в поліцію у ті часи у Чернівцях, не знаючи трьох мов, було неможливо.

То були давні часи, а сьогодні з балкона ратуші кожного дня опівдні сурмач на чотири боки виграє відому пісню: «А на тому боці – там живе Марічка…»

 

«Художній музей»

Координати: 48.291725, 25.935230

 

Про локацію:

Праворуч від ратуші виразно впадає в око будівля, довершена в архітектурному плані. Це колишня головна фінансова установа Буковини – ощадниця, а тепер приміщення Художнього музею (будинок №10). Дата заснування: 1901 р.

Найбільше вирізняє цю споруду з-поміж інших розкішне майолікове панно, розміщене у верхній частині будинку. Майоліка – це різновид кераміки, що виготовляється з випаленої глини з розписної глазурі. Саме панно – яскрава алегорія образу Буковини, представлена у вигляді прекрасної жінки із зеленою гілкою у руці. Її білосніжний одяг прикрашає історичний герб краю. Вона розміщена на тлі помаранчевої тоги чоловіка, який уособлює імператорський дім Габсбургів. Меч у його руці – емблема влади та імператорської гідності, а широко розправлені крила над ними – символ тріумфу та захисту. Це композиція, в якій втілена тема вшанування Буковини іншими землями Австро-Угорщини з нагоди ювілею затвердження конституції та отримання герба краю.

 

«Інші будівлі ансамблю Центральної площі»

 

Про локацію:

Архітектурний ансамбль Центральної площі – це вдале поєднання споруд різноманітного призначення. Зокрема, нижче музею стоїть триповерхова будівля (будинок №9), де раніше був славнозвісний готель «Вайс» (Білий), у якому в 1894 році зупинявся Михайло Грушевський. А до того у цій будівлі зупинявся австрійський імператор Франц Йосиф.

У будинку №7 колись було розміщено готель «Шварцер Адлер» (Чорний орел), де зупинявся геніальний композитор Ференц Ліст. В «Чорному орлі» знімав номер і відомий український письменник Юрій Федькович.

Через дорогу в будинку №2 було приміщення колишнього готелю і популярного ресторану «Бель В’ю» (Чудовий вид). І дійсно, з кімнат на верхньому поверсі цього готелю відкривалася чудова панорама ріки Прут і околиць міста.

Така велика кількість готелів на Центральній площі свідчила про прагнення забудовників відкрити Чернівці для гостей, показати красу цього європейського міста.


Про проект

Find & Follow - це туристичний проект телеком-оператора Vodafone Україна. Основною метою є підтримка розвитку внутрішнього туризму, місцевих громад, малого бізнесу та створення цифрової інфраструктури для подорожей Україною. Інноваційні пішохідні QR-маршрути є у Києві, Львові, Чернівцях, Полтаві, Черкасах, Ужгороді та Херсоні. Маршрути складаються з табличок з QR-кодами, які розміщені біля культурних та історичних пам'яток, та стрілок, що вказують шлях. Зчитавши код на табличці турист отримує всю необхідну інформацію про місце, біля якого знаходиться. До мандрівок країною ми додаємо напрямок Village Tours. Це маршрути вихідного дня українськими селами, де безпечно, малолюдно, неймовірно цікаво та красиво.

×
×
Шукай маршрути в інших містах
Дивись маршрут на карті
Дізнавайся про локацію
Дізнавайся більше фактів
Уточнюй маршрут
Обирай іншу локацію
Виникли питання? Напиши нам!