Власниками Польського дому були буковинські поляки. У цій будівлі свого часу розміщувалися різноманітні польські товариства. Найбільшою прикрасою будинку була простора центральна зала, що мала назву «Капітоль». Вона призначалась для різноманітних зібрань та перегляду кінофільмів, тут читали лекції, на сцені демонструвалися театральні вистави. Зала була доволі оригінально оформлена. Стелі у традиційному розумінні не було, натомість були встановлені квадратні дерев’яні балки, оздоблені різьбленим орнаментом у тірольському стилі. На балках закріпили декоративно оформлені дерев’яні стояки, що підтримували дах, зробили специфічні дерев’яні ніші, а в яких розмістили художні полотна. Гарні картини із зображенням дивовижних квітів були різними за величиною і вирізнялися різними сюжетами. Різнились вони також за розміром та формою полотен. Розміщені в кутах, наприклад, були менші за розміром, внизу картина була ширшою, нагорі – вужчою. Така надзвичайна художня панорама, до того ж розміщена під нахилом, викликала неабияке захоплення у відвідувачів.

У радянські часи у цій будівлі було організовано кінотеатр. Часто перед показом фільму глядачів змушували слухати нудні лекції на різноманітну тематику, однак відвідувачі кіно не нудьгували, адже вгорі перед їхніми очима була ціла галерея. Зважаючи на таку ситуацію керівництво кінотеатру змушене було закрити галерею дерев’яними щитами.

Діяльність Польського Народного Дому в Чернівцях було відроджено завдяки ініціативі чернівецького обласного Товариства польської культури імені А.Міцкевича і активній підтримці Володимира Старика.

Першим головою Правління було обрано П. Ядвігу Кучабінську, а з 1997 року –Владислава Струтинського, доцента (на той час) кафедри міжнародних відносин Чернівецького державного університету.

У жовтні 1996 року в Чернівцях відбулася урочиста посвята Дому Польського.

У 2002 році з нагоди 100-ліття Польського дому було отримано поздоровлення і Благословення Святого Отця Івана Павла II з його власноручним підписом.