На території теперішньої Театральної площі в австрійський період були розміщені склади. Трансформація цього місця почалася в першій половині XX ст. Розбудова почалася зі спорудження Палацу юстиції. Наступним був міський театр, потім Єврейський дім, торгово-промислова палата, житлові будинки. Останньою спорудою був Румунський палац культури. Врешті площа отримала закінчену прямокутну форму.
Спочатку тут був рибний ринок, і площа мала назву «Фішпляц» (Рибна площа). Пізніше її перейменували на честь австрійської імператриці Елізабет. У румунський період площа називалася Александрі. З радянських часів і дотепер -називається Театральною.
Театральна площа за своїм архітектурно-планувальним рішенням не має аналогів у містобудуванні. Сьогодні це улюблене місце відпочинку чернівчан.
“Музично драматичний театр”
Ключовою спорудою Театральної площі є Український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської, збудований у 1905 p. За архітектурним стилем та інтер’єром він не поступався віденському. Фойє та зал на 800 місць пишно оздоблені різьбою та скульптурами, стеля складної кривизни створює незвичайну акустику. Тут виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: великий Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Марія Бієшу, актор австрійської драми Александр Моїссі та інші.
“Єврейський народний дім”
Поряд театру височіє колишній Єврейський народний дім-будівля, споруджена в 1908 році. Її фасад прикрашений коринфськими колонами та скульптурами атлантів, що несуть на своїх плечах священний ковчег заповіту. Як стверджують мистецтвознавці, композицію з священним ковчегом заповіту представлено у довільному трактуванні. Чотири атланти є уособленням духовних пошуків іудеїв: два крайніх – схилили голови, бо змирилися з долею вічно гнаного народу і не вірять у зміни в житті. Правий у центрі атлант дивиться вбік і уособлює ту частину євреїв, яка зрікалася віри і традицій своїх батьків. Лівий у центрі – борець, який гордо дивиться поверх голів своїх товаришів. Цей атлант уособлює незламну людину, яка ніколи не схилить голову під ударами долі.
“Палац торгівлі та ремесла”
Із протилежного боку від колишнього Єврейського народного дому стоїть Палата торгівлі та ремесел. Фасад Палати як книга, за якою можна вивчати історію ремесел і торгівлі та міфологію. Тут є богиня хліборобства Деметра, покровитель торгівлі, ремесел і вівчарства Гермес. Поряд з ними – роги достатку. Обабіч скульптуру довершують голови зубрів, та герби Буковини і Австро-Угорщини, а двері Палати – одні з найгарніших у місті.
