Літературний відділ Херсонського краєзнавчого музею – це літературно-меморіальний музей Б. Лавреньова та музей «Літературна Херсонщина». Експозиції розміщено в колишньому будинку Гурфінкеля – пам’ятнику архітектури, історії та культури ХІХ століття.
Історія:
Із 1891 року в будинку, який належав відомому херсонському купцеві А. Гурфінкелю, мешкала сім’я вчителів, у якій народився майбутній російський прозаїк, драматург та журналіст Борис Лавреньов, один із основоположників жанру героїко-революційної драми.
Інтер’єр житла, колекція живопису, особисті речі письменника сьогодні складають основну частину експозиції літературного відділу. Ось на нас дивиться Петро І із рідкісної прижиттєвої картини невідомого голландського художника. Це полотно прикрашало робочий кабінет Б. Лавреньова. А ще картина «Чернянка» роботи Давида Бурлюка – засновника російського футуризму на Херсонщині, написана не пізніше 1910 року, подарунок автора Б. Лавреньову. Товаришуючи з сином англійського віце-консула Едвіна Каруана, Борис Лавреньов захопився колекціонуванням. Тож його квартиру, а нині експозицію музею, прикрашають антикварні меблі з карельської берези. Тут є унікальна ваза з мейсенського фарфору ХVІІІ ст., настільна лампа з бронзи та срібла, виготовлена в ХІХ ст. у Франції. А з колекції самого Едвіна Каруана – щит зі шкіри крокодила та спис – ритуальна зброя патагонських індіанців.
«Літературна Херсонщина» – експозиція, у якій представлено унікальні книжкові видання, найцінніші зібрання екслібрисів та гравюр, рукописи, оригінальні живописні полотна, історичні та меморіальні речі визначних письменників, які увійшли до світової літературної еліти: О. Пушкін, Л. Толстой, М. Куліш. Цікаві експонати літературного характеру тісно переплітаються з оригіналами рідкісних гравюр, художніх робіт, меморіальних та речових експонатів ХVІІІ-ХХ століть. В експозиції музею є й оригінальні експонати – книга М. Куліша «97» із дарчим надписом автора другу І. Дніпровському, афіша цієї вистави у постановці харківського театру «Березіль» під керівництвом Л. Курбаса та ін.