Парки в Херсоні з’явилися практично у час заснуванням міста – ще у кінці ХVIII століття. Один із найперших парків був закладений…

Історія:

Парки в Херсоні з’явилися практично у час заснуванням міста – ще у кінці ХVIII століття. Один із найперших парків був закладений за розпорядженням князя Потьомкіна-Таврійського і знаходився між власне містом та Херсонською фортецею. Це було улюблене місце відпочинку городян, адже відомо, що до оформлення парків та садів тоді запрошували фахівців з-за кордону. На цей парк звернула свою увагу і російська імператриця Катерина ІІ, завітавши сюди під час відвідин Херсона.

Проте після смерті князя парк, як і все місто, поступово приходить у занепад. Від посухи засихають ще молоді дерева, інші – вирубують, робиться пустка. На початку ХІХ століття тут облаштовують плац-парадну площу, де проводять кінні перегони. Так тривало до тих пір, аж доки у 1869 році за ініціативи віце-губернатора Дениса Карновича парк було відроджено. На честь ініціатора відновлення парк було названо Денисівським. Однак таку назву парк мав недовго і вже у 1880 році був перейменований у Олександрівський на честь 25-ї річниці царювання Олександра ІІ.

Згодом по периметру парку викопали рів, щоб захистити насадження від свиней та корів, які гуляли містом, а для людей встановили години відвідування, що викликало невдоволення серед мешканців, адже охоронцям нерідко доводилося відвідувачів виганяти з парку. Поступово Олександрівський парк став справді народним, оскільки херсонські вельможі частіше проводили дозвілля у Потьомкінському сквері, а прості люди – саме тут. Полюбили це місце в ті часи й хулігани – тут їм навіть поліція не могла нічого зробити.

У кінці ХІХ століття було вирішено замінити листяні дерева у парку на хвойні. Проте хвойні насадження не прижилися.
Пройшли роки, та, як і колись, Міський парк залишається одним із улюблених місць відпочинку херсонців.