«Совине гніздо» – архітектурна пам’ятка національного значення. Споруда належить до службового типу приміщень і є цінним прикладом будівлі господарських об’єктів кінця XVIII століття.

Історія:

В історії будівлі колишнього пивоварного заводу, а нині культурно-історичного центру «Совине гніздо» дуже багато невідомого і таємничого. Наприклад, достеменно не знають, якого року було побудовано цю споруду. Хоча на фасаді будівлі й зазначено «1781», проте у міських документах 1631 року записано, що в Ужгороді вже на той час функціонувала пивоварня. Або, скажімо, чому будівля пивоварні більша схожа не на господарське приміщення, а на міцну феодальну фортецю? Цікавою є й назва споруди – вона походить він назви готелю «Совине гніздо», який був тут розміщений у кінці ХІХ століття. З тих пір її так і стали називати. А от угорською мовою споруду називають трохи інакше – «Богольвар», що дослівно перекладається як «Місто сов».
Сама ж будівля була придатна для будь чого – була тут і пивоварня, і готель, і столярна школа, і керамічне училище, і склад, у якому зберігалося зерно і горілка, овеча вовна і свиняче сало. А ще ця будівля була винним погребом – і це не дивно, адже, починаючи з XVIII століття, закарпатське вино стало дуже популярним у Європі. Його купували для вивозу до інших країн – Пруссії, Росії, Польщі.
Сьогодні «Совине гніздо» – популярний майданчик для проведення різних фестивалів, ярмарків і, звичайно ж, винних дегустацій.

Легенди:

За однією з легенд, «Совине гніздо» споруджували полонені. І будували тут аж ніяк не винний погріб. За товстенними стінами повинні були тримати ув’язнених. Розповідають, що так і було, і там, де сьогодні п’ють вино, раніше розташовувалися тюремні каземати.