28 червня 1709 року за наказом Петра І відбулося поховання загиблих воїнів московської армії (1345 осіб). Після панахиди цар власноручно встановив над могильним пагорбом хрест із наступним написом: «Воины благочестивые, за благочестие кровию венчавшиеся, лета от воплощения Бога Слова 1709, июня 27 дня». У такому вигляді братська могила знаходилася досить тривалий час.

У 1894 році за проектом архітектора М. Ніконова у Петербурзькій майстерні А. Баринова був виготовлений гранітний хрест, перевезений до Полтави та встановлений на братській могилі. Висота кургану – 6,4 м, діаметр майданчика на вершині кургану – 10,65 м, діаметр кургану – 35 м, висота хреста – 7,5 м. Нижню частину земляного кургану-могили оточують 27 гранітних стовпчиків із червоного пютерландського граніту у формі невеликих пірамід. На вершині кожного з них закріплена чавунна куля у формі гарматного ядра. Стовпчики з’єднані між собою металевими ланцюгами. У 1904 – 1907 рр. проведена реставрація могили. Під вагою хреста (маса близько 2 т) курган почав просідати, через це під основою хреста був побудований мурований склеп, де облаштована каплиця в ім’я св. Апостолів Петра і Павла. До 300-річчя Полтавської битви на братській могилі воїнів московської армії було проведено реставраційні роботи на кошти ТОВ ”ФАКТОР КАПІТАЛ”; замовник – управління капітального будівництва виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Легенда:

За офіційними документами, втрати армії Петра І у Полтавській битві становлять 1345 воїнів. Проте ніхто достеменно не знає, чи були зібрані на місці поховання тіла всіх загиблих, адже битва відбулася на великій території. До того ж вже в наступні дні, за даними сучасного російського історика П.Кротова, кількість втрат сягнула 1650 осіб (воїни помирали від тяжких ран, отриманих на полі бою).

Район, де були захоронені воїни Петра І, здавна в народі називають «Шведська Могила». Таку ж назву має і сучасна вулиця, на якій розташоване музейне містечко ДІКЗ «Поле Полтавської битви». Ця алегорична назва говорить про поразку шведів під Полтавою. Але жодного ознакованого поховання шведських воїнів тут немає.