Пам’ятник Ліхтарникові присвячений реальному жителеві міста, дяді Колі, який упродовж 40 років вмикав старі електричні ліхтарі Ужгорода.

Історія:

Ужгород має одну особливість, яка надає йому виняткового шарму, – тепле і дружнє ставлення до звичайної людини. Саме тому в місті так багато маленьких скульптур і саме через це тут є пам’ятник звичайній пересічній особі – ліхтарникові дяді Колі. Дядя Коля – це реальна постать із другої половини ХХ століття, яку багато ужгородців і досі пам’ятають. Це проста людина, яка протягом десятиліть бездоганно виконувала свою роботу. А ще дядя Коля (або ж Микола Дерев’янко), незважаючи на дивакувату вдачу, був дуже освіченим. Його пам’ятають постійно зануреним у книгу чи газету. Дядя Коля надзвичайно любив своє місто, знав безліч фактів про нього і міг провести будь-яку екскурсію. Ймовірно, саме такі екскурсії в радянські часи й стали першими вільними екскурсіями містом. На згадку про свого улюбленця мешканці Ужгорода вирішили спорудити пам’ятник цій незвичайній пересічній людині, яких, до речі, в Ужгороді мешкає дуже багато. Проте не варто думати, що прагненням бути ближчими до пересічності ужгородці недооцінюють себе. Інакше як пояснити виникнення такого пам’ятника, як глобус Ужгорода, де місто займає усю площу земної кулі? Дуже просто – гумором і великою любов’ю до рідного міста. На глобусі Ужгорода можна знайти мінімізовані рельєфні зображення вулиць і будівель міста, а також його історичні пам’ятки.

Легенда:

Кажуть, що підходити до пам’ятника Ліхтарникові дяді Колі з порожніми сумками не можна. Це до невдачі. Навіть коли споруджували скульптуру, не могли залишити порожнім портфель дяді Колі й поклали туди одну річ. Про це вам розповість кожен мешканець Ужгорода. Яку річ? Спитайте у людей!