Парк ім. Івана Франка (у різні часи – Єзуїтський сад, міський сад, парк Костюшка) – найстаріший міський парк України. Площа парку 11,6 га. Головний вхід у парк з вул. Січових Стрільців, яка з’єднує його з історичною частиною міста, проте, зайти до парку можна з усіх сторін. Історія парку. Наприкінці ХVI ст. заможний львівський міщанин І. Шольйц-Вольфович заклав невеликий сад, який згодом перейшов у власність його зятя А. Массарі. Молодий венеціанець перебудував сад на італійський манер. Наступним господарем парку став орден єзуїтів, взявши парк в оренду. Тут єзуїти збудували цегельню, пивоварню і шинок. У 1773 р., коли був скасований орден єзуїтів, парк став власністю австрійської влади. Цісар Йосиф ІІ подарував його місту і парк став публічним. Проте, без належного догляду він здичавів, і тому міська влада продала його підприємцю І. Гехту, який переробив його у французькому стилі. Тут збудовали Літній театр, павільйони, альтанки, басейни, площу феєрверків, карусель. Міська аристократія була у захваті. З тих часів залишилась лише мальовнича альтанка. До 1855 парк залишався у приватній власності, однак був занедбаний, тож місто взяло парк під свою опіку. Відомий садівник К.Бауер упорядкував парк у ландшафтному стилі, згодом впорядкували і нижню частину парку – перед новозбудованою спорудою Галицького сейму. Партер прикрасили чавунною вазою, виготовленою в 1839 р., зі зображенням знаменитих “Алегорій життя” різця видатного данського скульптора ХІХ століття Бертеля Торвальдсена. Ця ваза сьогодні прикрашає вхід до парку. У повоєнні роки тут діяли кінотеатр та ресторан. Парк ім. І. Франка – пам’ятка садово-паркового мистецтва і занесений до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.