Вечорами, гуляючи Андріївським узвозом і наблизившись до будинку № 8, можна почути загадковий та емоційний гомін. Це звуки театру «Колесо», з якого захоплено виходять глядачі, обмірковуючи післясмак і враження від вистави. Вони навіть не здогадуються, що приховують стіни цього будинку, кого вони пам’ятають і які таємниці зберігаються за дверима, куди покликав їх театральний дзвоник. Сьогодні це театр, а колись давно – садиба з двома житловими будинками, зведеними у 1885 та 1902 роках, що була власністю київського майстра срібних справ Василя Чернявського. Кожен поверх цього будинку мав свій окремий вхід, щоб мешканці не заважали один одному. Нині у цокольній частині знаходиться кафе театру, а сходами, якими піднімаються глядачі до основної зали, колись користувалися лише мешканці верхнього поверху. У радянські часи тут розташувалися комунальні квартири. У 1988 році після розселення мешканців приміщення було передано у власність театру. Краса, втілена у театральному мистецтві, й дотепер «утримує» старовинну будівлю. Щовечора тричі лунає чарівний дзвоник, піднімається завіса театру «Колесо» … і починається вистава.”