Підказка користувачу
vodafon findandfolow
Успенський собор

Про локацію

Історія:

 

З ХVІІ ст. на центральній вулиці Полтавської фортеці існувала  дерев’яна церква в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці. Поруч стояла така ж дерев’яна двоярусна дзвіниця. Тут 1687 року гетьманський загін І.Самойловича біля стін тодішнього храму зустрічав протопоп Іван Величковський – відомий український бароковий поет 2-ї пол. ХVІІ ст., колишній редактор чернігівської друкарні (пізніше його син Паїсій Величковський, уродженець Полтави, стає засновником Іллінського скита на Афонській горі в Греції). Саме для цього дерев’яного собору, головного храму міста, у 1695р. відлито із трофейних гармат величезний дзвін “Кизи-Кермен” (від назви турецької фортеці, при штурмі якої відзначилися козаки Полтавського полку під проводом полковника Павла Герцика).

У 40-х рр. ХVІІІ ст. з ініціативи полтавського полковника Андрія Горленка, та представників козацької старшини міська громада прийняла рішення про спорудження нового мурованого Успенського храму. Для його будівництва запросили з Нової Сербії талановитого майстра Стефана Стабанського. Будівництво собору тривало 22 роки. Це був перший кам’яний собор Полтави  – 32 метри заввишки і 17 метрів завширшки, двоповерховий, у стилі візантійської базиліки. 1770 року Собор освячений. Через 10 років до храму добудували ще два куполи над вівтарною частиною, і собор став п’ятикупольним.

1899 року Собор розширено за рахунок західної прибудови. Храм став світлішим, просторішим, він міг умістити 10 тисяч чоловік.

З 1847 р. після перенесення архиєрейської кафедри з Переяслава в Полтаву “градський собор” став кафедральним.

Колишній кафедральний Собор міста виконував своєрідну функцію першої публічної протомузейної установи Полтави. В ньому можна було бачити Жуківську ікону Богоматері, перетворену шведами, згідно легенди, на шахову дошку. З обох боків чотирьохярусного іконостасу були розміщені прапори козацьких полків, які формував Іван Котляревський з селян Полтавщини для війни з наполеонівською Францією 1812 року. Стіни храму містили картини із зображенням Перекопських укріплень та перемоги 1771 року над турецькою фортецею Кефе. Собор-меморіал славетних сторінок полтавців мав одну з найбільших бібліотек, до формування якої був причетний дід класика нової української літератури І.Котляревського диякон церкви Іван. За велінням єпископа Полтавського та Переяславського Георгія 1824 року при Соборі відкрили «нотну школу, де навчали співам». Згодом в церковному хорі Успенського Собору співатиме Іван Козловський – в майбутньому народний артист СРСР. В стінах храму 1838 року полтавці проводжали в останню путь свого славетного земляка Івана Котляревського,1920 – відспівували Панаса Мирного, а через рік – Володимира Короленка.

Внаслідок антирелігійної компанії радянської влади в 1934році храм зруйновано. Він належав до найпізніших зразків особливого архітектурного типу міських і монастирських соборів ХVІІ – ХVІІІ ст., що виник на перехресті впливів західного бароко та відродження об’ємно-просторових структур давньоруських мурованих храмів.

Відповідно державної програми відтворення видатних пам’яток історії та культури полтавський Свято-Успенський Собор у 1999 році включено до списку унікальних пам’яток національної культури, що підлягали першочерговому відновленню. Відновлення храму відбулося в межах фундаменту старого Собору зі збереженням українського барокового архітектурного стилю під керівництвом головного архітектора Полтавської єпархії Валерія Трегубова. 2004 року Свято-Успенський Собор був відкритий. Відбудований храм став архітектурною домінантою міста на Івановій горі і повторює обриси історичного Собору. У Соборі збережений головний престол на честь Успіння Пресвятої Богородиці, а в нижній частині, якої не існувало в історичному Соборі, обладнується церква на честь прп. Паїсія Величковського.


Про проект

Find & Follow - це туристичний проект телеком-оператора Vodafone Україна. Основною метою є підтримка розвитку внутрішнього туризму, місцевих громад, малого бізнесу та створення цифрової інфраструктури для подорожей Україною. Інноваційні пішохідні QR-маршрути є у Києві, Львові, Чернівцях, Полтаві, Черкасах, Ужгороді та Херсоні. Маршрути складаються з табличок з QR-кодами, які розміщені біля культурних та історичних пам'яток, та стрілок, що вказують шлях. Зчитавши код на табличці турист отримує всю необхідну інформацію про місце, біля якого знаходиться. До мандрівок країною ми додаємо напрямок Village Tours. Це маршрути вихідного дня українськими селами, де безпечно, малолюдно, неймовірно цікаво та красиво.

×
×
Шукай маршрути в інших містах
Дивись маршрут на карті
Дізнавайся про локацію
Дізнавайся більше фактів
Уточнюй маршрут
Обирай іншу локацію
Виникли питання? Напиши нам!