Підказка користувачу
vodafon findandfolow
Ансамбль Круглої площі

Про локацію

Місце розташування: м. Полтава, Корпусний парк (центр міста)

Ансамбль Круглої площі є одним з найвизначніших архітектурних комплексів України в стилі губернського класицизму, розташований в історичному середмісті Полтави. Пам’ятка національного значення.

 

 

Історія:

 

Круглої площею мешканці Полтави традиційно називають ту частину вулиці Соборності, яка розташована навколо Корпусного парку західніше історичного центру, де згідно переказів полтавці зустрічали царя Петра І після Полтавської битви. У 1802 році 8-тисячне місто стало губернським центром. Новий статус вимагав змін міського простору з урахуванням столичних принципів містобудування та життєдіяльності. З цією метою при губернському правлінні була створена  будівельна експедиція та губернська креслярня. Шанс оновити місто випав на долю талановитого випускника московської архітектурної школи М.Амвросимова, який запропонував тодішньому генерал-губернатору О.Куракіну розмістити адмінбудівлі на новій площі колом. Так, упродовж 1805 і 1840-х рр. сформувався білосніжний архітектурний ансамбль Круглої площі. За основу майбутніх будівель Михайло Авросімов узяв так звані «зразкові» проєкти відомого петербурзького архітектора Андріана Захарова. В такий спосіб були зведені Малоросійський поштамп (1809р.), будівля Дворянського зібрання (1810р.), Губернські присутственні місця (1811р.), будівля цивільного губернатора (1811р.), будівля віце-губернатора (1811р.), Петровський кадетський корпус (1840р.), будинок генерал-губернатора (1811р.). Всього вісім будинків у стилі ампір або як ще прийнято визначати – губернського класицизму початку ХІХ ст.

 

Домінанту площі — пам’ятник «Слави», — планували відкрити до сотої річниці Полтавської битви 1809 року, проте будівельні роботи до вказаної дати не були завершені. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 27 червня 1811 року. Кошти на його зведення надають імператор Олександр І та його родина, левова частка надійшла від населення внаслідок благодійницької підписки. До проектування пам’ятника та його зведення причетний цілий авторський тандем зі складу провідних тогочасних архітекторів: Ж. Тома де Томон, М. Амвросимов, Ф. Щедрін, І. Мартос, Г. Угрюмов, Ф. Гордєєв, П. Якимов. Дворівневий п’єдестал пам’ятника тримає підняту жерлом до неба гармату — чавунна колона тосканського ордеру, увінчана бронзовим з позолотою орлом. Орел звернутий в північно-західний бік — до Поля Полтавської битви. У дзьобі він тримає лавровий вінок — символ слави, у кігтях блискавки — символ скореної величі шведської зброї. Бронзові горельєфи гранітного кубу, на якому і тримається колона, відлиті у Санкт-Петербурзі, чавунна колона — з Луганська. В основу першого ярусу пам’ятника вмонтовано 18 гармат. Загальна висота монументу складає 16,61 м, висота колони — 10,35 м, висота орла — 2,11 м, розмах його крил — близько 3 м.

 

Від пам’ятника сонячними променями прокладена восьми радіальна система розбивки вулиць, кожна із яких колись була спрямована у напрямку головних містобудівних домінант старої Полтави, переважно церков. В 40-х роках XIX століття тодішня Олександрівська площа вперше засаджена екзотичними деревами, завезеними із-за кордону — пірамідальними тополями. 1842 року згідно «височайшого повеління» Олександрівський сад передано Петровському кадетському корпусу, відтоді його нова назва — Корпусний парк (інколи — Корпусний сад). У 1880 році парк подаровано місту. Це був єдиний із трьох парків тодішньої Полтави загальнодоступний для всіх городян, позбавлений вхідної плати, в якому на вихідні грав духовий оркестр. За часів Української Народної Республіки (УНР) парк отримує назву Мазепиного гаю, з 20-х років — Жовтневий парк.

 

Враховуючі велике значення «преславної та нечаяної вікторії» під Полтавою (27 червня 1709 року), з часом радянські історики починають ототожнювати і шукати спільних рис поміж полтавською Круглою площею та петербурзькою Двірцевою. Найсміливіші говорять про Полтаву не інакше як про «малий Петербург» чи то «Петербург в мініатюрі». При цьому зовсім нехтується хронологія розбудови обох площ, «забувається» відмінний концептуальний підхід у розробці планування центральної частини обох міст, зумовлений геоландшафтним фактором: радіально-кільцеве планування в умовах ворсклянської правобережної тераси та лінійно-магістральне обабіч невських рукавів.

 

Виключною особливістю полтавської Круглої площі є те, що проєкти «зразкових» будівель губернських міст, розроблені професором архітектури А. Захаровим, зібрані воєдино тільки-но в Полтаві, репрезентуючи унікальний — єдиний в країнах СНД, композиційно завершений архітектурний ансамбль доби губернського класицизму.

 

 

Забудова Круглої площі поч. ХІХст. – це єдиний в Європі архітектурний ансамбль у стилі класицизм, що зберігся до наших днів у своєму первісному вигляді і формує в уяві гостей Полтави образ міста.


Про проект

Find & Follow - це туристичний проект телеком-оператора Vodafone Україна. Основною метою є підтримка розвитку внутрішнього туризму, місцевих громад, малого бізнесу та створення цифрової інфраструктури для подорожей Україною. Інноваційні пішохідні QR-маршрути є у Києві, Львові, Чернівцях, Полтаві, Черкасах, Ужгороді та Херсоні. Маршрути складаються з табличок з QR-кодами, які розміщені біля культурних та історичних пам'яток, та стрілок, що вказують шлях. Зчитавши код на табличці турист отримує всю необхідну інформацію про місце, біля якого знаходиться. До мандрівок країною ми додаємо напрямок Village Tours. Це маршрути вихідного дня українськими селами, де безпечно, малолюдно, неймовірно цікаво та красиво.

×
×
Шукай маршрути в інших містах
Дивись маршрут на карті
Дізнавайся про локацію
Дізнавайся більше фактів
Уточнюй маршрут
Обирай іншу локацію
Виникли питання? Напиши нам!