2-й день

Час відвідування локації: 1 день

Остання зупинка маршруту – батьківщина Тараса Шевченка – село Моринці. Саме в цьому селі у березні 1814 року народився великий Кобзар. Батьки майбутнього генія слова були кріпаками місцевого пана Енгельгардта і жили у хаті Тарасового діда, закріпаченого козака Якима Бойка. Наприкінці 1816 року вони переїхали у сусіднє село Кирилівку (нині Шевченкове), звідки родом був Григорій Шевченко. В Моринцях Тарас неодноразово бував у дитинстві та юності. Він часто описував село у своїх творах. А описувати було що, адже село розкидане на численних пагорбах, що створюють незабутні краєвиди.

Моринська земля має свою дуже давню історію і зберігає безліч таємниць. До цього часу залишився нерозгаданим вік села, і не встановлено напевне, від чого ж саме походить його назва. У одній із легенд розповідається, що перші поселенці прибули від південного моря, поселились тут на пагорбах, створили став і назвали його Морин, а село – Моринцями.

До 150-річного ювілею з дня народження Кобзаря в Моринцях було засновано хату-музей з інтер’єром тих часів. В музеї можна побачити елементи повсякденного вжитку часів Тараса Григоровича – посуд, одяг, ткацький станок, меблі.

На місці хати, в якій народився великий поет, в радянські часи встановили меморіальний камінь, а Моринці зробили туристичним осередком — місцем паломництва численних шанувальників творчості Тараса. У 1992 році Моринський музейний комплекс увійшов до складу Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка».

У Моринській середній школі працює кімната-музей Шевченка, а поряд зі школою етнографічний музей. Тут, в оточенні затишного вишневого саду, стоять хатки під соломою, клуні, сажі. Все стилізоване під давню придніпровську житлово-господарську архітектуру. 

Щороку в Моринцях проходить великий музичний фестиваль Ше.Fest.